Закрутила, завела!

Він дивується, чому серце так шалено б’ється, і підозрює, що дівчина підсипала щось у його чай. Вона охоче підхоплює гру: називає себе чарівницею, обіцяє спокій тільки уві сні й запевняє, що він уже потрапив до її магічних сітей.

Над їхніми зустрічами усміхаються зорі. Герой навіть згадує гороскопи й подорожі Європою, але зрештою визнає: жодні передбачення не пояснюють, чому саме ця дівчина звела його з розуму.

Вона не ховає свого тріумфу й жартома тримає його серце на долоні. У цьому «полоні» ніхто насправді не прагне звільнитися: обоє грають у чари, за якими легко впізнати взаємне захоплення.