Під гітару і вино

Колись вони були разом, а тепер залишилися лише дим, гірке вино й мелодії, які він складав про них. У кожному акорді повертаються її очі, сміх і дотики, що колись здавалися початком чогось великого.

Він не називає те кохання помилкою чи жартом. Навпаки, говорить, що горів ним усім собою й досі відчуває, як воно болить після розриву.

Тому герой знову бере гітару й грає до болю в пальцях. Музика стає для нього єдиним способом сказати те, що вже неможливо повернути звичайною розмовою.