Які в мене персики!

Дівчина вдягає вишиванку, підводить очі й виходить із дому такою впевненою, що навколишні губляться від несподіванки. Один хлопець проливає воду, інший поспішає відчинити хвіртку, а третій узагалі забуває слова. Сама героїня спостерігає за цим із усмішкою: їй подобається привертати увагу.

Образ стиглих персиків перетворюється на грайливий натяк. Коли до її садка приходить чорнобровий парубок, дівчина не кидається йому назустріч, а радить спершу принести квіти та поводитися чемно. Лише після цього він може підійти ближче.

Це кокетлива історія, у якій жарти й подвійні смисли важливіші за серйозні обіцянки. Героїня приймає компліменти, але сама встановлює межі залицяння й не віддає свій вибір чужим поглядам.