Ty Klykav na Kavu

Він пише «заходь» і пропонує каву. Вона дивиться на екран, усміхається й погоджується, хоча зазвичай обирає чай. У простому запрошенні є нагода побути ближче: між ними вже є почуття, для яких напій стає лише приводом.

Потім вони сидять у центрі, де мерехтять вогні. Кава може холонути, час — завмерти: їй хочеться довше лишатися поряд. Він говорить про цукор, вона — про мрії, і в його очах знаходиться місце для теплих надій.

Гіркота кави сусідить із медовими поцілунками. Прохання дати руку й слово робить зустріч ніжною та особистою. Найдорожче в цьому вечорі — відчуття, що поруч є кохана людина і сьогодні вона знову не сама.