На Галю пішла!

Він називав її єдиною й обіцяв бути поруч навіки, а вже за кілька годин шукає нове кохання. Вона ще не встигла допити ранкову каву, коли його увага переключилася на іншу. Зачинені двері підбивають риску під коротким романом, і замість довгих пояснень починається насмішкувате прощання.

Тепер черга Галі слухати обіцянки зірок і моря. Колишня кохана передає їй цей сумнівний «трофей» і чудово розуміє, як швидко його слова втрачають вагу. У зверненнях до нової обраниці чути і шпильки, і впізнавання знайомої ситуації.

Сміх допомагає героїні віддалитися від того, що зачепило її спочатку. Вона вже може сказати, що більше не пече, та відпустити цей роман разом із його гучними обіцянками. Її прощання коротке й без бажання зупиняти того, хто пішов.