До тебе я пʼяна лечу…

Морози стискають вулиці, а вона думає лише про людину, до якої хоче дістатися. Попереду сотні міст і тисячі доріг, та відстань не може перекреслити бажання знову опинитися в його обіймах.

Дощ, вітер і довгі ночі не зупиняють її. Вона більше не хоче мовчати про те, що відчуває: без нього день ніби втрачає світло. Слово «п’яна» тут означає не вино, а кохання, яке додає сміливості й веде вперед.

Нехай хтось каже, що вона не долетить. Вона вірить: він чекає, а за всіма дорогами є місце, де нарешті закінчаться тривоги.