ШО НЕ ДЕНЬ

Героїня працює день у день і називає себе безнадійною оптимісткою, хоча втома та невдачі вже дістали. Вона дивиться, як інші їдуть на море, у гори або за кордон, а сама ніяк не може вибратися зі своїх турбот.

Її смішить і водночас дратує ця несправедливість: у когось відпочинок і розваги, у неї — знову робота. Різкувата самоіронія допомагає сказати про знайоме відчуття, коли кожен день повторює попередній.