Життя настільки дивна річ.

Час минає непомітно: ще вчора молодість здавалася безмежною, а тепер минулі дні повертаються спогадами. У словах згадуються спільна дорога пліч-о-пліч, давня радість і все те, що не збулося. Та замість докорів долі лунає заклик помічати те добре, що вже є в житті.

Людині пропонують не відпускати сьогоднішній день, звільнити серце від заздрості й смутку та прийняти власний шлях як подарунок. Образ капітана свого човна підкреслює особисту відповідальність за вибір. Навіть коли роки швидко летять, залишається можливість жити уважно й вдячно.