Листопад

За вікном плаче осінь, вітер вкладає листя на землю, а герой просить у неба лише одного — ще раз зустріти кохану людину. Багряний лист на долоні нагадує про спогади, які не відпускають, а холодний дощ на склі — про слова, яких двоє так і не встигли сказати.

Навіть міські ліхтарі здаються свідками їхньої спільної осені. Минуло чимало часу, дороги загубилися в тумані, але герой подумки готовий повернутися крізь тисячі дощів хоча б на одну зустріч. Листопад забирає тепло, та не стирає почуття.

«Листопад» від LUKIANCHUK розповідає про чекання без упевненості в поверненні. У цій історії осінь стає мовою спогадів: кожна злива і кожен жовтий лист нагадують про людину, поруч із якою колись було тепло.