[Куплет 1]
Колись мені здавалось — світ малий,
І треба йти за обрій, за дороги.
Я залишив свій дім ще молодий,
Не знаючи, чи повернусь до нього.
Хотілось бачить море і міста,
І кожен день почати все спочатку.
Та тільки з кожним роком самота
Усе частіше віддавала мене згадкам.
[Передприспів]
І якось восени серед полів
Я підняв очі — там летів їх клин…
[Приспів]
А журавлі, а журавлі,
Несуть додому дні малі.
І я дивлюсь, як клин пливе,
А серце теж додому зве.
А журавлі, а журавлі,
Додому стелять шлях в імлі.
І я нарешті зрозумів:
Мій дім — де серцем я любив.
[Післяприспів]
Мій дім — де серцем я любив.
[Куплет 2]
Я стільки раз дивився в небеса,
Та все шукав якусь свою дорогу.
І кожна даль була мені чужа,
Бо серце пам’ятало шлях до дому.
І якось клин проплив над головою,
І я дивився довго йому вслід.
Вони вертались знов до краю свого,
І я збагнув просту для себе річ.
[Приспів]
А журавлі, а журавлі,
Несуть додому дні малі.
І я дивлюсь, як клин пливе,
А серце теж додому зве.
А журавлі, а журавлі,
Додому стелять шлях в імлі.
І я нарешті зрозумів:
Мій дім — де серцем я любив.
[Місток]
Ми всі колись тікаємо у даль,
Бо думаєм — там краща наша доля.
Та журавлі вертають звідусіль,
Бо найрідніше — там, де серцю воля.
[Фінальний приспів]
А журавлі, а журавлі,
Несуть додому дні малі.
І я дивлюсь, як клин пливе,
А серце теж додому зве.
А журавлі, а журавлі,
Додому стелять шлях в імлі.
І я нарешті зрозумів:
Мій дім — де серцем я любив.
[Аутро]
А журавлі…
А журавлі…