[Куплет 1]
Ніч накрила місто темним покривалом,
У склянці тане лід, і дим пливе кругами.
Здається, ми з тобою мали все, та мали мало,
Тепер між нами стіна й холодними ночами.
Я дивлюсь на телефон, чекаю на гудки,
Але ти мовчиш, і думи йдуть по колу.
Я рву свої спогади на дрібні шматки,
Та чомусь у грудях так пече і коле.
[Приспів]
Не питай, чого я п’яний,
Я не п’яний — просто серце в хлам.
Я хотів забути ту кохану,
Та любов чужому не віддам.
Не питай, чого я п’яний,
Краще сядь і мовчки наливай.
Я її від себе відпускаю,
А душа кричить: «Не відпускай!»
[Післяприспів]
А душа навпіл… наливай, братан.
Я не п’яний, ні… просто серце в хлам.
А душа навпіл… дим під стелю йде.
Я шукав її, та вона ніде.
[Куплет 2]
Музика лунає, хтось танцює поруч,
А я сиджу в кутку і знов рахую склянки.
Подивися вліво, подивись праворуч —
Усі шукають щастя до самого ранку.
А мені не треба цей шумний балаган,
Мені б лише на мить відчути твоє тепло.
Я закрию очі, занурюсь в туман,
І буду удавати, що нічого й не було.
[Приспів]
Не питай, чого я п’яний,
Я не п’яний — просто серце в хлам.
Я хотів забути ту кохану,
Та любов чужому не віддам.
Не питай, чого я п’яний,
Краще сядь і мовчки наливай.
Я її від себе відпускаю,
А душа кричить: «Не відпускай!»
[Післяприспів]
А душа навпіл… наливай, братан.
Я не п’яний, ні… просто серце в хлам.
А душа навпіл… дим під стелю йде.
Я шукав її, та вона ніде.
[Аутро]
Я шукав її…
…та вона ніде.