Останній медляк

Нічний ресторан, дим і мерехтіння вогнів. Серед пар, що кружляють, герой бачить дівчину, яку досі кохає. Вона зовсім поруч, але відводить погляд, а він ніяк не наважиться підійти й сказати, що відчуває. Музика триває, та він лишається осторонь.

Тим часом вона вже танцює з іншим. Той тримає її за руку, а герой стоїть сам і рахує пари навколо. Навіть коли вона на мить дивиться в його бік, він удає байдужість. Натомість у пам’яті повертаються їхні спільні ночі та слова, які він не зміг вимовити вчасно.

Коли вечір добігає кінця, вона йде з іншим, а він залишає ресторан сам. Найбільший жаль — не лише втрачений танець, а й можливість відкрити своє серце. Якби повернути ту мить, він не ховав би закоханого погляду. Але залишається тільки мелодія, що нагадує про несміливий крок.