Мадмуазель Мадам

Вона входить так, що люди озираються. У пам’яті лишаються червоні губи, аромат парфумів і рухи танцю, від яких важко згадати про годинник. Зачарований голос називає її то мадемуазель, то мадам — наче жодного одного слова замало для цього захоплення.

Дотик долонь робить усе навколо менш важливим. У келихах шампанське, попереду ніч, а в думках тільки бажання зберегти її погляд і побути разом без зайвих драм. Слова стають сміливішими за знайомство: уже звучить обіцянка віддати за цей момент ціле життя.

Тут головне не блиск вечора, а відчуття раптової близькості. Інколи одна зустріч змінює звичний хід часу настільки, що навіть короткий танець запам’ятовується як окрема історія.