Сьогодні вип’ю я до дна

Він повертається думками до стосунків, які вже скінчилися. У домі ще ніби зберігається колишнє тепло, але поруч немає людини, з якою він його ділив. Герой намагається триматися й зібрати себе докупи, хоча серце знову шукає сліди минулого.

Слова про келих до дна повертаються як приспів цієї непростої ночі. Він допускає, що завтра стане сильнішим, та сьогодні не готовий удавати, ніби розлука не болить. Пісня залишає його саме в цій миті — між утратою та надією пережити її.