Білі ромашки (3)
Щоб відтворити музику, дозвольте завантаження YouTube-плеєра.
Серед білих ромашок стоїть сімнадцятирічна дівчина, яку покинули без пояснень. Навколо заходить сонце, а сльози залишаються на квіткових пелюстках.
Як розкривається текст пісні «Білі ромашки (3)» — Христя Соловейко
Вечоріє. Сонце ховається, вітер шумить у траві, а дівчина стоїть сама серед ромашкового поля. Їй лише сімнадцять, але перше кохання вже принесло важку втрату. Хлопець, якому вона довіряла, пішов, не пояснивши причини.
Вона дивиться на небо, проте не знаходить відповіді. Згадки про його очі й тепло рук не дають спокою, а майбутні ночі здаються безсонними. Дівчина збирає ромашки, хоч розуміє: навіть їхня краса не вилікує серцевої рани. «Білі ромашки (3)» — сумна історія про перший біль, із яким доводиться вчитися жити.







