Ромашки (2)
Щоб відтворити музику, дозвольте завантаження YouTube-плеєра.
У сімнадцять років вона вперше відчуває, як болить розлука. Хлопець пішов без пояснень, а дівчина стоїть сама посеред поля, тримаючи білі ромашки, на які падають сльози.
Текст пісні «Ромашки (2)» — Христя Соловейко: тема й образи
Сонце сідає, у високій траві шумить вітер, а дівчина не може піти з поля ромашок. Вона згадує хлопця, якому довіряла, і не розуміє, чому той залишив її без жодного слова. Перше кохання обернулося болем, до якого вона виявилася неготовою.
Перед очима досі його погляд і тепло рук. Вона розуміє, що повернути минуле не вдасться, та ще не знає, як стерти спогади й пережити майбутні безсонні ночі. Зриває ромашки, хоча їхня краса не може вилікувати сердечну рану.
«Ромашки (2)» — історія першого прощання, коли навіть квіти й вечірнє небо здаються безмовними свідками втрати.
