Саня в отпуске

Саня повертається у відпустку, а навколо нього — застілля, пляшки й увага оповідачки. Вона нахвалює його, згадує пиво, горілку й тушонку, просить налити ще й запевняє, що дуже сильно любить. Та за цією показною ніжністю поступово проступає зовсім інший інтерес.

Жінка вже думає про шлюб і наперед розписує своє майбутнє. У її жорстоких фантазіях після повернення Сані на війну можливі похорон, нагороди, публічна пам’ять — і виплати, на які вона розраховує. Відвертість цих думок різко контрастує з постійним «люблю».

Так виникає їдкий портрет удаваних почуттів і наживи на чужій біді. Гіркий гумор цієї історії спрямований на цинізм людини, яка бачить у близькості не відповідальність, а власну вигоду.