Стоїть гора високая
Щоб відтворити музику, дозвольте завантаження YouTube-плеєра.
Над річкою стоїть висока гора, унизу зеленіє гай, а три верби схиляються до води. У цьому спокійному краєвиді живе сум за часом, який уже неможливо повернути.
Текст пісні «Стоїть гора високая» — Христя Соловейко: зміст і сенс
«Стоїть гора високая» у виконанні Христі Соловейко змальовує світ, де природа ніби пам’ятає кожну людську радість і втрату. Під зеленим гаєм в’ється прозора річечка, біля берега чекають прив’язані човни, а верби мовчки схиляють віти до води. Усе здається незмінним — доки не приходить думка про осінні холоди й листя, яке понесе течія.
Ліричний голос звертається до ріки як до живої співрозмовниці. Її вода без упину біжить уперед, так само промайнули щасливі дні й юнацькі радощі. Весна ще повернеться, гілки знову зазеленіють, птахи знову співатимуть. Але людська молодість має інший закон: вона не повертається разом із теплом.
Краса цієї історії — у ніжному зіставленні вічного кола природи й неповторності прожитого життя. Тут сум не перекреслює світла, а допомагає дорожити тим, що колись робило серце щасливим.
