Випадкова зустріч
Щоб відтворити музику, дозвольте завантаження YouTube-плеєра.
Після грози двоє незнайомців опиняються на відстані руки — і майже відразу розходяться. Та для одного з них цей короткий вечір стає спогадом, який не відпускає.
Текст пісні «Випадкова зустріч» — Христя Соловейко: зміст та образи
На асфальті ще блищать сліди грози. Під ногами лежить опале листя, вітер б’є в обличчя, а над дахами видно далекі зорі. Звичний шлях додому раптом перериває зустріч із незнайомкою. Вона проходить зовсім близько, залишивши по собі тільки запах парфумів, але цього вистачає, щоб порушити його спокій.
Їхні дороги розходяться так само швидко, як перетнулися. Вони майже нічого не знають одне про одного, належать до різних світів і не мають жодної спільної історії. Та герой починає шукати її риси серед перехожих і згадувати той погляд, хоч розуміє: для незнайомки він, можливо, назавжди залишиться чужим. Ця зустріч не обіцяє продовження, але вже змінила його звичайний вечір.
