Як почуєш вночі…
Щоб відтворити музику, дозвольте завантаження YouTube-плеєра.
Він просить кохану не тривожитися й не дивитися туди, звідки долинає плач. То озивається його власне горе — любов, з якою доводиться прощатися.
Текст пісні «Як почуєш вночі…» — Христя Соловейко: історія та емоції
Звертаючись до коханої, герой намагається вберегти її від власного розпачу. Просить не втрачати сон і не дивитися в той бік, де чути страждання. Те, що могло здатися чужим плачем, він називає голосом своєї любові: біль уже не вміщується у звичайні слова.
Згодом прохання змінюється прощанням. Він велить не чекати весни, коли зацвітуть верболози, і замість останнього освідчення посилає сльози. Про причину розлуки достеменно не сказано. Зрозуміле інше: герой намагається відпустити кохану, але все пережите ще болить, і навіть прощальні слова даються йому важко.
