Фіолетово

Між двома людьми накопичилися недомовленості. Один ще хотів би запитати, куди подівся колишній спокійний погляд, інша вже знає, що розмова може знову перетворитися на довгий і болісний сюжет. Міський холод тут відчувається не стільки надворі, скільки між тими, хто віддалився одне від одного.

Вона намагається залишатися сильною, хоча мовчання дається нелегко. Дощ змиває сльози й грим, спогади нагадують про спалені мости, а вимкнений звук стає способом захиститися від зайвих слів і чужого шуму.

«Фіолетово» звучить як відповідь людині, яка більше не хоче пояснювати свій біль. Однак за цим словом відчуваються і втома, і потреба провести межу.