Zozulyna

Вона виходить у поле, де вітер ворушить траву й жовте листя. Колись хлопець обіцяв бути поруч, але тепер ці слова тільки болять. Дівчина звертається до зозулі, ніби хоче спитати в неї, скільки ще сліз доведеться виплакати.

Птах озивається своїм «ку-ку», а з ним приходить інша думка: може, не треба чекати на людину, яка говорить неправду? Змінюються дні, відходить біль, у небі пролітають журавлі. Вона розправляє крила й більше не хоче повертатися до колишніх обіцянок.

«Zozulyna» — історія розчарування, яке поступово перетворюється на рішення жити вільно.