Риби Не Пам’ятають Своїх Дітей
Щоб відтворити музику, дозвольте завантаження YouTube-плеєра.
Риби пливуть за течією, не озираючись на те, що лишили позаду. У «Риби Не Пам'ятають Своїх Дітей» від Назад у Майбутнє підводний світ стає образом людської забудькуватості й втрати себе.
Про пісню «Риби Не Пам’ятають Своїх Дітей» — Назад у Майбутнє
У пісні змінюються кольори неба, за туманом тягнуться водні простори, а в океанській глибині ніби народжуються нові світи. Серед цих образів звучить незвична думка: люди схожі на риб, які рухаються в потоці життя та поступово забувають, ким були. Природа не зупиняється, щоб пояснити або виправдати свої зміни.
Оповідач помічає іншу суперечність. Люди залишають безліч свідчень про себе, будують високі паркани, намагаються захиститися від невідомого — та зрештою все одно гублять відчуття власної особистості. Те, що мало дати опору, інколи створює ще більшу відстань між ними.
Питання про те, чи тихіше було б під водою, не має буквальної відповіді. «Риби Не Пам’ятають Своїх Дітей» говорить образами про пам’ять, відчуження й пошук дороги назад до себе.
