Раз я сиділа біля віконця

Дівчина сидить біля вікна, коли до неї підходить незнайомка й пропонує поворожити по руці. Спочатку все нагадує звичайну випадкову зустріч, проте передбачення швидко торкається найособистішого — її стосунків із молодим хлопцем.

Ворожка говорить про його захоплення картами, випивкою та про те, що він нібито давно забув свою кохану. Дівчина не готова прийняти такі слова: в її пам’яті залишаються сімейні зв’язки й речі, які не дозволяють так просто перекреслити минуле.

Порада шукати іншого милого звучить різко й не знімає болю. Пісня не дає певності, чи героїня послухала незнайомку, зате яскраво показує, як одне непроханe пророцтво ставить під сумнів стосунки та довіру.