Y.K. MusicУкраїнська AI-музика
Y.K. Music

Я – твоя Дністрянка

Виконавець: NE_TVOYA_MRIYAРеліз: 28.04.2026
YouTube відео

Щоб відтворити музику, дозвольте завантаження YouTube-плеєра.

Молода дністрянка чекає на побачення біля річки, де верба, зоряна ніч і хвилі стають образами її кохання.

Що розповідає текст пісні «Я – твоя Дністрянка» — NE_TVOYA_MRIYA

Біля річки звучить сопілка, а молода верба гойдає листя. Дівчина чекає коханого й порівнює себе з птахами, що живуть поміж небом і полем. Вона називає себе дністрянкою, подолянкою, яка належить цим берегам і водночас прагне зустрічі.

Роси в очах, хвилі волосся на плечах і шум осоки створюють образ юності. Коли настає ніч, широкий Дністер наче несе за течією її зоряні мрії. У цих картинах є сподівання на тиху мить удвох, яку знають лише ніч і стежки над водою.

Рідний краєвид тут невіддільний від почуття. Верба й ріка зберігають очікування, а слова «я твоя дністрянка» звучать як ніжне освідчення і коханому, і своєму краю.

Музичний профіль

Характер пісні

Жанрhouse
Настрійніжний, мрійливий
Темппомірний · 112 BPM
ЕнергіяСередня
Текст піснініжний, пейзажно-ліричний
Темакохання й очікування побачення над Дністром
Образи й символиДністер, верба, сопілка, осока, роси, хвилі
Кому може сподобатисяТим, хто виріс біля Дністра чи на Поділлі та впізнає у річкових краєвидах спогади про перше кохання.
Теми та асоціаціїНатисніть, щоб знайти схожі пісні

Повний текст пісні «Я – твоя Дністрянка» — NE_TVOYA_MRIYA

Коло річки знову грає жалібно сопілка,
А верба гойдає листя молоде,
Наче жайвір в небі, наче в полі перепілка,
Це зове коханий на побачення мене!..
Я – твоя Дністрянка, та, що у піснях,
Юна подолянка, небо у очах!
На зіницях роси, чари на устах,
Наче хвилі, коси на моїх плечах…
Лину, ніби вперше, де верба шумить в осоках,
Серце юне б'ється, наче пташення крильми,
Ніч накриє лагідно стрімка ріка широка,
Понесе мрії зоряні, де будем тільки ми!..
Я – твоя Дністрянка, та, що у піснях,
Юна подолянка, небо у очах!
На зіницях роси, чари на устах,
Наче хвилі, коси на моїх плечах…
Хай свариться мати, що гуляла пізно,
Не скажу, де була вчора і тепер.
Знають тільки ночі про стежки дівочі
І верба плакуча, і старий Дністер…