Ти як остання сигарета..

Він звик тікати від світу, доки одна зустріч не змінила відчуття самотності. Серед темних вулиць з’являється людина, з якою навіть холодні стіни вже не здаються непереборною перешкодою. Її ім’я постійно на його губах, а страх перед майбутнім не гасить почуттів.

У пісні кохання порівнюється з останньою сигаретою, кометою й двома вогнями. Ці різкі образи передають, наскільки сильно героя захопила пристрасть. Навіть згадки про небезпеку звучать як перебільшення його обіцянки не відступати від обраної людини.

За зовнішньою бравадою приховане просте бажання: не бути самотнім і не втратити ту, хто стала опорою. Його слова балансують між відчайдушністю та надією на спільне завтра.