Люблю горілку, сало і ковбасу

Оповідач не приховує любові до звичних застільних смаколиків. Він весело називає те, що йому до вподоби, та швидко переходить до зовсім іншого зізнання. Серед усіх приємних речей для нього є людина, яку він ставить вище за решту.

Цей простий контраст між їжею, напоями й почуттями створює головний жарт. Назва спершу обіцяє суто застільну історію, але зміст повертається до вірності жінці, що займає особливе місце в його серці. Саме на цій несподіваній ніжності й тримається коротке зізнання.