Вона сильна – але хоче тепла

Вона навчилася триматися, навіть коли було страшно й боляче. Несла тягар, якого ніхто не помічав, ковтала сльози й відповідала «все добре», коли найбільше хотілося виговоритися. Інші бачать її силу, та рідко замислюються, скільки за нею самотності.

Коли двері зачиняються й навколо стає тихо, їй уже не треба доводити, що вона впорається з усім сама. Хочеться почути просте «я поруч», прихилитися до когось і бодай ненадовго перестати бути незламною.

Їй не потрібні настанови, як жити, чи чергове «тримайся». Потрібні тепло, довіра й людина, яка залишиться поруч без зайвих слів.