Назустріч вітру

«Назустріч вітру» — пісня про свідомий вихід із минулого й початок нового життя. Берег, сіль, дикий камінь і холодний вітер відкривають перед героїнею невідомі маршрути, а спалені за спиною редути означають рішення більше не повертатися до старого.

У приспіві свобода стає дією: бігти до світла, залишити тіні й запалити власну зорю. Це історія не про втечу, а про вибір жити по-новому й самому визначати свій напрямок.