Ти в мені на повторі

Спочатку між ними ще є легка тривога й пауза перед тим, як сказати щось важливе. Але один погляд і кілька простих слів швидко змінюють вечір: місто навколо ніби відходить на другий план, а двоє вже чують тільки одне одного.

Далі вони йдуть уздовж моря, повз тихий порт і нічні вогні. У розмові з’являються італійські слова — «andiamo», «ancora», «dolce vita» — і все це перетворює зустріч на маленьку втечу від буденності. Їм уже не потрібно пояснювати, що відбувається: достатньо бути ближче й не зупиняти цей вечір.

Навіть ранок тут не ставить крапку. Якщо холодне світло поверне їх до звичайного дня, спогад усе одно залишиться всередині — як та сама музика, до якої рука знову тягнеться натиснути «повтор».