Дитинство моє

«Дитинство моє» повертає до дуже простих речей: босих ніг на траві, старого майданчика, гойдалки, вечорів у дворі й мами, яка кличе додому. Саме з таких деталей складається пам’ять про час, коли світ здавався значно меншим і водночас безмежним.

Герой уже дорослий і розуміє, що назад дороги немає. Але старі фотографії й знайомі місця продовжують відкривати двері в минуле хоча б на кілька хвилин.

House-ритм додає композиції руху й робить її ностальгію світлішою, а не важкою.

Це пісня про дитинство, яке фізично закінчується, але залишається всередині як одна з найважливіших частин себе.