Tyś kapusta, tyś rozsada! A ta czarna dziewczyna – to zawada! (Andri_Nik)

Герой зізнається, що навіть їсти й пити не хочеться, коли думки зайняті чорнявою дівчиною. Вона так запала йому в душу, що він готовий мерщій вирушити до неї. Тим часом дівчина сидить на ґанку, про щось мріє, а він не може перестати про неї думати.

Навколишні не поділяють його захоплення: запитують, чи він не напідпитку, і не розуміють, що особливого побачив у своїй обраниці. Але хлопець не шукає схвалення. Він знає, кого покохав, і не збирається виправдовуватися за почуття.

У цій історії є добродушне кепкування, впертість закоханого й радість від простого людського потягу. Чужі слова залишаються десь осторонь, коли серце вже зробило свій вибір.