Y.K. MusicУкраїнська AI-музика
Y.K. Music

Ой, чиє ж то жито, чиї ж то покоси

Виконавець: NE_TVOYA_MRIYAРеліз: 13.10.2025
YouTube відео

Щоб відтворити музику, дозвольте завантаження YouTube-плеєра.

«Ой, чиє ж то жито, чиї ж то покоси» — трагічна народна історія про молоду жінку, яка чекає чоловіка із солдатської служби й не витримує тяжкої праці та самотності. Її доля переходить у казково-моторошний образ тополі, що зберігає пам’ять про кохання й дитину.

Текст пісні «Ой, чиє ж то жито, чиї ж то покоси» — NE_TVOYA_MRIYA: історія та емоції

На початку звучить знайомий народний образ дівчини з розпущеною косою, яка покохала молодого хлопця. Та сімейне щастя швидко обривається: мати проводжає сина у солдати, а молоду невістку відправляє в поле жати жито.

Виснажена працею й розлукою, жінка до світанку перетворюється на тополю. Коли чоловік повертається додому й питає про дружину, мати посилає його рубати саме те дерево, не відкриваючи правди.

Лише під ударами сокири тополя заговорює голосом коханої й просить зупинитися, бо на її листі спить їхня дитина. Так проста побутова історія перетворюється на трагічну баладу про розлуку, материнську жорстокість і кохання, яке повертається надто пізно.

Музичний профіль

Характер пісні

ЖанрХаус / Тек-хаус
НастрійТрагічний, драматичний, мрійливий
Темппомірний · 112 BPM
ЕнергіяСередньо-висока
Текст пісніФольклорний, трагічний, образний
ТемаРозлука подружжя, жорстокість у родині й трагічне перетворення молодої жінки на тополю
Образи й символижито, коса, поле, тополя, сокира, листя, дитина
Кому може сподобатисяТим, кому близькі українські народні балади з трагічним сюжетом, перетворенням і родинною драмою, де за простими образами стоїть дуже сильна історія.
Теми та асоціаціїНатисніть, щоб знайти схожі пісні

Повний текст пісні «Ой, чиє ж то жито, чиї ж то покоси» — NE_TVOYA_MRIYA

Ой, чиє ж то жито?
Чиї ж то покоси?
Чия то дівчина розпустила коси?
Коси розпустила
Гулять не ходила
Молодого хлопця навік полюбила
Проводжала мати сина у солдати
Молоду невістку – в поле жито жати
Жала вона, жала, жала — не дожала
І до сходу сонця тополею стала
Прийшов син до хати — здрастуй, рідна мати
Де ж моя дружина, що не йде стрічати?
Не питайся, сину, про свою дружину
Бери топір в руки — рубай тополину
Як ударив вперше
Вона й похилилась
Як ударив вдруге
Вона й попросилась
Не рубай, коханий
Бо я — твоя мила
На моєму листі
Спить твоя дитина
Ой, чиє ж то жито?
Чиї ж то покоси?
Не спішіть, дівчата
Розпускати коси
Ой, чиє ж то жито?
Чиї ж то покоси?
Не спішіть, дівчата
Розпускати коси
Прийшов син до хати
Здрастуй, рідна мати
Де ж моя дружина, що не йде стрічати?
Не питайся, сину
Про свою дружину
Бери топір в руки — рубай тополину
Прийшов син до хати
Здрастуй, рідна мати
Де ж моя дружина, що не йде стрічати?
Не питайся, сину
Про свою дружину
Бери топір в руки — рубай тополину