Y.K. MusicУкраїнська AI-музика
Y.K. Music

Даром, дівко, квіти сієш

Виконавець: Roman LavrukРеліз: 07.04.2026
YouTube відео

Щоб відтворити музику, дозвольте завантаження YouTube-плеєра.

У «Даром, дівко, квіти сієш» Roman Lavruk біля польової криниці зустрічаються двоє, між якими стоїть не відсутність почуття, а різне життя. Вона — з заможної родини, він називає себе бідним сиротою й уже розуміє, що батьки не захочуть віддати її за нього.

Що розповідає текст пісні «Даром, дівко, квіти сієш» — Roman Lavruk

Пісня починається біля криниці, де молода чорнобрива дівчина набирає воду. Звідси розмова швидко переходить до головного: хлопець попереджає, що її квіти можуть не зійти, а прохання до батька й матері навряд чи змінять їхнє рішення.

Різниця між двома підкреслена дуже просто. У неї є батьки, великий двір і гарна хата; він же говорить про себе як про сиротину, для якого широкий степ став майже родиною. Через це особисте кохання стикається з умовами, які від самих закоханих залежать не повністю.

Повторений рядок про марно посіяні квіти звучить як сумне передчуття: почуття є, але дорога до спільного життя може так і не відкритися.

Музичний профіль

Характер пісні

Жанрукраїнський фолк, латин-поп
Настрійенергійний, драматичний, щемкий
Темппомірний · 103 BPM
Енергіясередня
Текст піснінародний, оповідний, приречений
ТемаКохання, якому заважають різне становище родин і батьківська незгода
Образи й символикриниця, вода, квіти, хата, степ, сирота
Кому може сподобатисяВідгукнеться тим, хто любить пісні з народною оповіддю про кохання, де почуттям протистоять родинні правила, нерівність і обставини.
Теми та асоціаціїНатисніть, щоб знайти схожі пісні

Повний текст пісні «Даром, дівко, квіти сієш» — Roman Lavruk

ам, де Ятрань круто в'ється,
Де по каменю шумить,
Там дівчина, гей, як зветься,
Козак знає та й мовчить.
Ой у полі криниченька,
В тій криниці б'є вода,
Там дівчина воду брала
Чорнобрива, молода.
Даром, дівко, квіти сієш,
Вони тобі не зійдуть,
Даром батька, матір просиш,
Бо за мене не дадуть.
Бо ти дівчина багата,
В тебе батько, мати є,
Двір великий, гарна хата,
Ще й у хаті всього є.
А я бідний сиротина,
Степ широкий то ж мій сват,
Шабля й люлька – вся родина,
Сивий коник то ж мій брат.
Нащо кому теє знати,
Де тесові ворота,
Нащо кому те питати,
З ким кохалась сирота.
Ой ти, коню, коню чалий,
Де те врем'я, де той час,
Як ми всюди славу мали,
Як усюди знали нас?
А тепер понаїжджали
Усе польськії пани,
Із нас шкури поздирали
Та й пошили жупани.