Антишум

Довкола звикли міряти впевненість голосом: хто голосніше заявив про себе, того й помітили. Він не бере участі в цих змаганнях. Рівні плечі, короткий погляд і тиша говорять за нього більше, ніж будь-яка показна бравада.

Його не вражають оплески й чужі оцінки. Замість того щоб перекрикувати натовп, він тримає власний ритм і не дозволяє шумові збити себе зі шляху. Навіть пауза тут має значення: інколи саме мовчання найвиразніше показує, хто ти є.

Коли мине швидкоплинний галас і забудуться чужі овації, залишиться те, що не купити й не зіграти. Внутрішня опора, з якою можна пройти крізь будь-яке місто й не загубити себе.