Ой гоп, тай не дуже_Ваня Barsik

Знайомий вигук «Ой, гоп, та й не дуже» тут звучить як відповідь на все, що не складається за планом. Герой говорить про свій край, де доводиться одночасно сміятися, плакати й триматися. Навіть звичайний день він називає непростим — без прикрашання й надмірної поважності.

У словах з’являється й перебільшений жарт про чарку з самого ранку, начебто без неї не дотягнути до вечора. Це не повчання, а народна дотепність: коли обставини дошкуляють, сміх стає способом не втратити себе.