Ой ти та темная темная ніч_(Нова версія)

За річкою та лісом сідає сонце, а думки героя знову повертаються до дівчини. Йому запам’яталися її хода та усмішка, і тепер навіть нічні прогулянки не приносять спокою. Він просить ніч забрати тугу, хоч розуміє, що сам не може відмовитися від цього почуття.

Закоханість одночасно дарує надію й робить його вразливим. Герой мріє про зустріч і поцілунок, але боїться, що дівчина ніколи не буде поруч. До самого ранку він залишається зі своїми думками, не знаходячи відповіді.