Y.K. MusicУкраїнська AI-музика
Y.K. Music

За своїх до кінця

Виконавець: П’яний МаестроРеліз: 06.08.2026
YouTube відео

Щоб відтворити музику, дозвольте завантаження YouTube-плеєра.

У дворі, де минуло дитинство, дружбу перевіряють не словами, а вчинками. У «За своїх до кінця» П’яний Маестро згадує район, спільні випробування й людей, які залишилися поруч навіть у складні часи.

Як розкривається текст пісні «За своїх до кінця» — П’яний Маестро

Місто вже заснуло, а герої пісні ще стоять на знайомих вулицях. Тут вони колись розбивали коліна, падали, піднімалися й поступово вчилися тримати удар. Погаслі ліхтарі, холодний ґанок, туманний бульвар і сигаретний дим повертають оповідача до подій молодості.

У приспіві він обіцяє залишатися зі своїми до кінця. Для нього справжні близькі — ті, хто не відступає, коли важко, і не зраджує довіру. Акордеон звучить як голос району, де досі пам’ятають друзів і цінують просту людську вірність.

Далі пісня згадує, як друзі ділили останнє навпіл. Із цих невеликих вчинків складається головна думка: лояльність і підтримка важать більше за гучні обіцянки та показну велич.

Музичний профіль

Характер пісні

Темпдинамічний · 185 BPM
Текст пісніщира сповідь про район, дружбу й пережиті випробування
Темавірність друзям і підтримка своїх
Образи й символидвір, ліхтарі, туманний бульвар, сигаретний дим, акордеон, ґанок
Кому може сподобатисяТим, хто цінує пісні про справжню дружбу, рідний двір, вірність побратимам і пам’ять про молодість.
Теми та асоціаціїНатисніть, щоб знайти схожі пісні

Повний текст пісні «За своїх до кінця» — П’яний Маестро

Для тих, хто поруч
Незважаючи ні на що
Ліхтарі вже погасли, і місто заснуло
Тільки ми на районі не йдемо до сну
Тут на кожному кроці дитинство минуло
Тут я вперше побачив життя глибину
Скільки раз ми тут падали, скільки вставали
Розбивали коліна і вірили в фарт
Нас двори виживати в біді гартували
Тут не скажеш "здаюся" — тут інший стандарт
Цей дим піднімається просто до неба
І зайвих розмов нам сьогодні не треба
За своїх — до кінця, за любов — без останку
Так навчили двори нас тримати удар
Сигарета тремтить на холодному ґанку
А туман заховав наш старенький бульвар
За своїх — до кінця, хай акордеон грає
Хай почує район, що душа ще жива
Хто зі мною пройшов — той мене не лишає
А хто зрадив хоч раз — того вже нема
Час летить, наче дим, розчиняє обличчя
Та брати по душі залишаються тут
В нас не в моді фальшиве і зайве величчя
В нас цінують за вчинки і спільний маршрут
Натягни капюшон, хай вітри завивають
Під ногами асфальт, а над нами — зірки
Ті, хто знають життя, слів на вітер не згають
Ми свій шлях вибирали на всі ці роки
Цей дим піднімається просто до неба
І зайвих розмов нам сьогодні не треба
За своїх — до кінця, за любов — без останку
Так навчили двори нас тримати удар
Сигарета тремтить на холодному ґанку
А туман заховав наш старенький бульвар
За своїх — до кінця, хай акордеон грає
Хай почує район, що душа ще жива
Хто зі мною пройшов — той мене не лишає
А хто зрадив хоч раз — того вже нема
І хай б'є по кишенях сувора реальність
Ми ділили останнє, як хліб, пополам
Ця пацанська, проста, непідкупна лояльність —
Найсильніший маяк всім життєвим штормам
За своїх — до кінця, за любов — без останку
Так навчили двори нас тримати удар
Сигарета тремтить на холодному ґанку
А туман заховав наш старенький бульвар
За своїх — до кінця, хай акордеон грає
Хай почує район, що душа ще жива
Хто зі мною пройшов — той мене не лишає
А хто зрадив хоч раз — того вже нема
Для тих, хто поруч
Незважаючи ні на що