Скляні міста
Щоб відтворити музику, дозвольте завантаження YouTube-плеєра.
За мокрим вікном місто живе своїм життям, ніби кожен перехожий грає роль у чужому кіно. У «Скляні міста» Yuriy Kalan герой бачить навколо безліч людей, але не знаходить того, хто справді почув би його.
Про пісню «Скляні міста» — Yuriy Kalan
Він вдивляється у вечірні вулиці, де відблиски світла губляться на мокрому камені. Хтось сміється, інші мовчки поспішають у власних справах. У цьому русі легко загубитися: усі кудись ідуть, та нікому немає діла до чужих переживань.
Скляні міста здаються прозорими, але за цією прозорістю ховається холодна відстань. Герой може бачити чужі обличчя, однак не відчуває близькості. Він думає про слова, які залишилися непочутими, і про людей, що розминулися назавжди, навіть живучи поруч.







