YouTube відео
Щоб відтворити музику, дозвольте завантаження стандартного YouTube-плеєра.
«Дівчинка, що вкрала вересень» — історія короткого осіннього кохання, яке для одного з героїв виявилося значно довшим за кілька теплих днів. Каштани, пальто, вечірнє місто й дощ спершу стають декорацією щасливого знайомства, а після розставання — точками пам’яті, до яких він повертається щороку.
Особливо важливий момент — герой не намагається втримати дівчину силою: «любов не стане ближчою насильно». Через це пісня звучить не як образа, а як зрілий сум за тим, що було справжнім, але не залишилося назавжди. Вересень перетворюється на календар пам’яті: він приходить знову — і разом із ним оживає вона.
Про пісню
ТемаКоротке осіннє кохання, прийняття розлуки й пам’ять, що повертається щовересня
НастрійНостальгійний, осінній, романтичний, зріло-сумний
Образи й символиТепле пальто, каштани, дощ, золоте світло, осіння вулиця, світанки, вересень
Музичний стильEmotional Ukrainian pop / chanson-pop, романтична осіння балада
Кому може сподобатисяДля слухачів сюжетних пісень про перше сильне кохання, осінь, розставання та довгу пам’ять
ОсіньВересеньКоханняРозлукаДощМістоПам’ятьСвітанок
Текст пісні
[Куплет 1]
Ти носила осінь в теплому пальті,
І каштани під ногами золоті.
Волосся твоє плутав тихий вітерець,
І я вже знав — моєму спокою кінець.
Ми гуляли, поки місто не заснуло,
Ти до мене так довірливо горнулась.
І за кілька тих коротких теплих днів
Сильніше за життя тебе я полюбив.
[Передприспів]
А вересень летів, немов одна лиш мить,
Я ще не знав, як важко відпустить…
[Приспів]
Дівчинка, що вкрала вересень,
Разом з ним украла і мене.
Кожен рік вертаються дощі сюди,
А тебе нема, тебе нема ніде.
Дівчинка, що вкрала вересень,
Поверни хоч сон мій золотий.
Я б віддав тобі всі золоті світанки,
Щоб одну ще осінь бути лиш твоїм.
[Куплет 2]
Ти сказала: «Нам пора іти окремо»,
І слова зависли між дощем і небом.
Не тримав тебе, хоч серце так просило,
Бо любов не стане ближчою насильно.
Ти пішла, а дощ стирав твої сліди,
Я дивився їм услід крізь холоди.
І тоді уперше зрозумів одне:
Разом з вереснем ти вкрала і мене.
[Приспів]
Дівчинка, що вкрала вересень,
Разом з ним украла і мене.
Кожен рік вертаються дощі сюди,
А тебе нема, тебе нема ніде.
Дівчинка, що вкрала вересень,
Поверни хоч сон мій золотий.
Я б віддав тобі всі золоті світанки,
Щоб одну ще осінь бути лиш твоїм.
[Куплет 3]
Я не знаю, де ти й з ким тепер живеш,
Чи ти вересень хоч інколи згадаєш.
Чи буває, що під тихий теплий дощ
Ти так само нашу вулицю шукаєш.
Я навчився жити далі, як умів,
Тільки вересень забути не зумів.
Бо приходить він — і знову ти жива:
У дощах, у снах, у пам’яті моя.
[Місток]
Може, десь і ти почуєш тихий дощ,
Може, нашу осінь серцем ще знайдеш.
Може, вересень колись поверне нас,
Хоч на мить… хоча б ще один раз.
[Фінальний приспів]
Дівчинка, що вкрала вересень,
Разом з ним украла і мене.
Кожен рік вертаються дощі сюди,
А тебе нема, тебе нема ніде.
Дівчинка, що вкрала вересень,
Поверни хоч сон мій золотий.
Я б віддав тобі всі золоті світанки,
Щоб одну ще осінь бути лиш твоїм.
[Фінал]
Щоб одну ще осінь бути лиш твоїм…